Розширення суб’єктів та сфери господарських відносин, що зумовлено розвитком ринкової економіки в Україні, викликало нагальну потребу індивідуалізувати не лише товари та послуги, а й осіб, які їх виробляють та надають. У світовій практиці основним таким засобом традиційно виступає торговельна марка. Розвиток ринкових відносин зумовлює необхідність захисту прав інтелектуальної власності на торговельні марки від їх злочинного порушення. Актуальність даної проблеми для України полягає в тому, що порушення прав на торговельні марки завдають великої шкоди не лише їх власникам, але й споживачам, які вводяться в оману стосовно виробника товарів і послуг, а відповідно й щодо якості цих товарів та послуг. Як свідчить судова та слідча практика, незаконне використання торговельних марок відомих товаровиробників відбувається, як правило, для позначення фальсифікованих та низькоякісних товарів. Такі підробки часто є також небезпечними для життя та здоров’я населення України.
Судовий захист прав інтелектуальної власності в Україні здійснюється судами загальної юрисдикції, господарськими судами, а в сфері публічно-правових відносин – адміністративними судами, система яких на сьогодні формується і в якій вже активно працює Вищий адміністративний суд України. Питання про застосування судом тих чи інших цивільно-правових способів захисту прав інтелектуальної власності та охоронюваних законом інтересів вирішується відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України залежно від характеру порушеного права. Наведений у статті перелік доповнений у ст. 432 Цивільного кодексу України.
Много ли на Украине нарушителей авторских прав? Ответ однозначный - очень много! Каждый, кто дома, или на работе использует нелицензионное программное обеспечение, как-то операционная система, например, Windows, либо прикладная программа, например, AVP, является ни кем иным, как нарушителем авторских прав. Если человек спокойно спит по ночам, зная, что он нарушает чьи-то права, ну что ж, могу посоветовать только одно - подольше не попасться в "лапы" правоохранительных органов, или официальных представителей компаний-собственников лицензионного программного обеспечения, например, компании Microsoft. Вот несколько советов как это сделать.
Відповідно до п. 1.30 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (надалі – Закон про оподаткування прибутку) роялті – це платежі будь-якого виду, одержані як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо чи телевізійного мовлення; за придбання будь-якого патенту, зареєстрованого знака на товари і послуги чи торгової марки, дизайну, секретного креслення, моделі, формули, процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).
