Р о з д і л VIII
ПРАВОСУДДЯ
Стаття 124. Правосуддя в Україні здійснюється виключно
судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих
функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що
виникають у державі. ( Офіційне тлумачення положення частини
другої статті 124 див. в Рішеннях Конституційного Суду N 8-рп/2002
( v008p710-02 ) від 07.05.2002, N 15-рп/2002 ( v015p710-02 ) від
09.07.2002 )
Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та
судами загальної юрисдикції. ( Офіційне тлумачення положення
частини третьої статті 124 див. в Рішенні Конституційного Суду
N 8-рп/2002 ( v008p710-02 ) від 07.05.2002 )
Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через
народних засідателів і присяжних.
Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є
обов'язковими до виконання на всій території України.
( Офіційне тлумачення статті 124 див. в Рішенні Конституційного
Суду N 9-зп ( v009p710-97 ) від 25.12.97 )
Стаття 125. Система судів загальної юрисдикції в Україні
будується за принципами територіальності і спеціалізації.
Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції
є Верховний Суд України.
Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні
вищі суди.
Відповідно до закону діють апеляційні та місцеві суди.
Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Стаття 126. Незалежність і недоторканність суддів
гарантуються Конституцією і законами України.
( Офіційне тлумачення положення частини першої статті 126 див. в Рішенні
Конституційного Суду N 19-рп/2004 ( v019p710-04 ) від 01.12.2004 )
Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється. ( Офіційне
тлумачення положення частини першої статті 126 див. в Рішенні
Конституційного Суду N 19-рп/2004 ( v019p710-04 ) від 01.12.2004 )
Суддя не може бути без згоди Верховної Ради України
затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку
судом.
Судді обіймають посади безстроково, крім суддів
Конституційного Суду України та суддів, які призначаються на
посаду судді вперше.
Суддя звільняється з посади органом, що його обрав або
призначив, у разі:
1) закінчення строку, на який його обрано чи призначено;
2) досягнення суддею шістдесяти п'яти років;
3) неможливості виконувати свої повноваження за станом
здоров'я;
4) порушення суддею вимог щодо несумісності;
5) порушення суддею присяги;
6) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
7) припинення його громадянства;
8) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;
9) подання суддею заяви про відставку або про звільнення з
посади за власним бажанням.
Повноваження судді припиняються у разі його смерті.
Держава забезпечує особисту безпеку суддів та їхніх сімей.
Стаття 127. Правосуддя здійснюють професійні судді та, у
визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні.
Професійні судді не можуть належати до політичних партій та
профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати
представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади,
виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та
творчої.
На посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною
комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п'яти
років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права
не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та
володіє державною мовою.
Суддями спеціалізованих судів можуть бути особи, які мають
фахову підготовку з питань юрисдикції цих судів. Ці судді
відправляють правосуддя лише у складі колегій суддів.
Додаткові вимоги до окремих категорій суддів щодо стажу, віку
та їх професійного рівня встановлюються законом.
Захист професійних інтересів суддів здійснюється в порядку,
встановленому законом.
Стаття 128. Перше призначення на посаду професійного судді
строком на п'ять років здійснюється Президентом України. Всі інші
судді, крім суддів Конституційного Суду України, обираються
Верховною Радою України безстроково, в порядку, встановленому
законом.
Голова Верховного Суду України обирається на посаду та
звільняється з посади шляхом таємного голосування Пленумом
Верховного Суду України в порядку, встановленому законом.
Стаття 129. Судді при здійсненні правосуддя незалежні і
підкоряються лише закону.
Судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів
чи судом присяжних.
Основними засадами судочинства є:
1) законність;
2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і
судом;
3) забезпечення доведеності вини;
4) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх
доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
5) підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;
6) забезпечення обвинуваченому права на захист;
7) гласність судового процесу та його повне фіксування
технічними засобами;
8) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження
рішення суду, крім випадків, встановлених законом; { Офіційне
тлумачення положення пункту 8 частини третьої статті 129 див. в
Рішенні Конституційного Суду N 11-рп/2007 ( va11p710-07 ) від
11.12.2007 }
9) обов'язковість рішень суду.
Законом можуть бути визначені також інші засади судочинства
в судах окремих судових юрисдикцій.
За неповагу до суду і судді винні особи притягаються до
юридичної відповідальності.
Стаття 130. Держава забезпечує фінансування та належні умови
для функціонування судів і діяльності суддів.
У Державному бюджеті
України окремо визначаються видатки на утримання судів.
Для вирішення питань внутрішньої діяльності судів діє
суддівське самоврядування.
Стаття 131. В Україні діє Вища рада юстиції, до відання якої
належить:
1) внесення подання про призначення суддів на посади або про
звільнення їх з посад;
( Офіційне тлумачення пункту 1 частини першої статті 131 див. в
Рішенні Конституційного Суду N 14-рп/2001 ( v014p710-01 ) від
16.10.2001 )
2) прийняття рішення стосовно порушення суддями і прокурорами
вимог щодо несумісності;
3) здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів
Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів та
розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної
відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також
прокурорів.
Вища рада юстиції складається з двадцяти членів. Верховна
Рада України, Президент України, з'їзд суддів України, з'їзд
адвокатів України, з'їзд представників юридичних вищих навчальних
закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по
три члени, а всеукраїнська конференція працівників прокуратури -
двох членів Вищої ради юстиції.
До складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова
Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний
прокурор України. |
